Програма

ПРІОРИТЕТНІ ПРОГРАМНІ ПОЛОЖЕННЯ ПАРТІЇ


  • Створення єдиного напрямка діяльності уряду (визначення цілей і метрик, чітко вказують на наближення до мети). Зараз реформи в Україні відбуваються у відриві від реальних потреб населення. Як результат - принизливо низький рейтинг підтримки дій уряду. Поки парламент займається популізмом, всі урядові інстанції - від Міністерства економіки до МВС і Міносвіти - намагаються реформувати підконтрольні установи без єдиного чіткого плану дій. Вони й самі не знають, яку Україну будують. Наша національна стратегія розвитку - це підвищення реальних доходів населення за рахунок максимальної дерегуляції приватного сектора і переорієнтації освітніх установ, органів, відповідальних за розвиток інфраструктури, на потреби пріоритетних галузей економіки (IT, аграрної справи, харчової та переробної промисловості). Саме ці заходи допоможуть нашому майбутньому уряду зупинити масовий відтік кращих молодих фахівців на Захід і закласти основи нової якості життя в Україні.

  • Розвиток і законодавче врегулювання інституту лобізму, чітке розмежування корупційних і лобістських практик. Групи тиску, бізнес, зацікавлений у реформуванні галузевого нормативного поля, будуть існувати завжди. Заборона лобізму під виглядом боротьби з корупцією - це популізм.

  • Введення чіткої заборони на роботу в законодавчій і виконавчій владі для іноземців (або осіб, які отримали громадянство менш ніж за 5 років до переходу на відповідну посаду). Іноземні експерти і екс-міністри можуть працювати радниками при міністрах, які є громадянами України. А те, що відбувається зараз з наданням громадянства власним політичним партнерам, - це ганьба, якії треба негайно покласти край.

  • Мінімізація податків для малого і середнього бізнесу, створення регіональних хабів з розвитку молодіжного підприємництва, запровадження одноразових податкових канікул строком від 6 до 24 місяців (в залежності від обраної області) для бізнесменів.Максимальний термін податкових канікул слід надавати підприємцям, які працюють в сфері інформаційних технологій. Держава повинна використовувати всі можливі важелі для популяризації підприємництва, щоб в перспективі знизити податковий тиск на населення. Задача полягає не тільки в створенні сприятливих умов для нових підприємств і молодих українських бізнесменів, а й у залученні людей до підприємницької діяльності в області продажів, сфери послуг, виробництва.

  • Розробка і впровадження нормативних актів, спрямованих на підтримку виробництва і підприємницької діяльності. Сенс нового пакету законів, прийняття яких ми маємо намір лобіювати в парламенті, буде полягати в тому, що держава повинна надати всі можливі пільги інвесторам, готовим створювати нові виробничі потужності в Україні. Аж до тимчасового звільнення від сплати податків, скасування митних платежів на техніку і будівельні матеріали, які будуть використовуватися для відкриття нових підприємств.

  • Запуск національної системи рециклінгу відходів(Перш за все - пластикової тари). Трагедія на звалищі у Львівській області показала, що бездумне використання навколишнього середовища як особистого активу рано чи пізно призведе до людських жертв. Наша пропозиція - введення системи заставної вартості пластикової, алюмінієвої та інших видів тари, її обов'язкового маркування, що дозволить споживачам повертати тару, виробникам - отримувати якісну сировину для переробки, а країні - зберігати навколишнє середовище і здоров'я нації.

  • Створення спеціального підприємства з державною участю, яке буде займатися будівництвом соціального житла в Київській області та регіонах з метою пожвавлення будівельного ринку в Україні. Очевидно, що пропорція між кількістю міського та сільського населення буде і далі деформуватися на користь міст. Без розширення транспортної інфраструктури, якісного розмежування територій та розвитку передмість неможливо ні зняти соціальну напругу на будівельному ринку, ні поліпшити показники народжуваності в країні. Адже саме квартирне питання - це головна перешкода для чисельного зростання нації.

  • Реформа податково-бюджетної системи:формування бюджетів всіх рівнів має стати більш прозорим, щоб звичайний громадянин розумів, як він може вплинути на бюджет і які зобов'язання держава бере на себе. Це полегшить суспільне сприйняття бюджету і підвищить довіру українців до дій уряду. Головний фінансовий документ країни - закономірний наслідок безвідповідального підходу до бюджетного процесу, непрофесіоналізму обраного складу Верховної Ради України і, не спирається на внутрішні економічні ресурси країни, зовнішньої політики. Бюджет будується на основі пріоритетів, обраних шляхом захисту інтересів провладних груп, часом і рандомним чином, а процес його формування залишається закритим і непрозорим для громадського обговорення. Ключовим пріоритетом бюджетної політики має стати розвиток людського капіталу та, за рахунок його впровадження, - стимулювання економічного зростання. Особливо цей процес стає актуальним в умовах децентралізації та формування ОТГ, прозорість і системність формування бюджетів які, суттєво вплинуть на їх ефективність і незалежність.  

  • Підвищення ефективності управління державними підприємствами та ліквідація корупційних схем, Зокрема усунення практики створення штучних збитків в державних компаніях з подальшою компенсацією з бюджету. Домогтися розвитку державних підприємств можна шляхом зниження частки прибутку, що відраховується державі.  

  • Істотне корегування економічного курсу країни з урахуванням того, що Україна володіє величезною територією, ресурсами і є самодостатньою з позиції розвитку.Конструювання економічної політики, яка базуватиметься виключно на національних інтересах, необхідно почати з реалізації незалежного самовідтворення в системі світових економічних зв'язків. Подолати обмеження економічного зростання можливо, перш за все, за рахунок збільшення конкурентних інвестицій і підвищення продуктивності праці і капіталу. Цього можна досягти через зниження витрат виробництва, впровадження інновацій, стабілізацію фінансового ринку при низьких ставках, висока якість державного регулювання і захист власності.

  • Активізація національної інноваційної системи. Внутрішній науковий потенціал та інновації є рушійною силою соціального і економічного зростання будь-якої країни, тому основною філософією розвитку української економіки має стати розвиток ефективної технологічної освіти і виробництва. Необхідна реформа вищої освіти, яка передбачатиме конкурентні механізми аудиту того, наскільки вузи України відповідають світовим вимогам до технологічного освіти, які пред'являються лідерами галузі. Розвитку конкурентоспроможної вищої освіти може сприяти створенню сектору високотехнологічних виробництв постіндустріального типу на базі вищих навчальних закладів та наукових інститутів, зокрема на основі транснаціональних партнерств з провідними представниками галузі.

  • Інтеграція інноваційної системи України в світові ланцюжки доданої вартості, що необхідно в умовах глобальної технологічної конкуренції і кооперації. Інтегрована модель інноваційного розвитку економіки ґрунтується саме на високотехнологічних галузях, а тому домогтися економічної безпеки країни можна шляхом їх випереджаючого розвитку (зокрема, це стосується оборонної промисловості).

  • Поступовий перехід від так званої «безкоштовної» медицини до страхової. Основна складність введення цієї системи полягає в недовірі суспільства до вітчизняних страхових компаній. Один з можливих способів вирішення проблеми - забезпечення міжнародних гарантій для страхових компаній, які займуться інтеграцією системи в Україні.

  • Максимальне використання науково-технічного потенціалу високих технологій для економічного зростання і соціальних цілей в рамках міжгалузевих високотехнологічних комплексів.В умовах України розвиток інновацій здатне істотно підвищити ефективність традиційних сфер економіки. Тому стратегічним завданням держави має стати формування сприятливого середовища для розвитку інноваційного бізнесу, якісної підготовки технологічних кадрів і розробки інноваційних комунікацій. Також необхідним є стимулювання приватних вкладень в НДДКР.

  • Формування експортної конкурентоспроможності.Зовнішня торгівля инерціонна і орієнтується на старі зв'язки радянського періоду і повільно зростаючі європейські ринки, які не повністю  використовують потенціал нових перспективних ринків (в тому числі Південної і Східної Азії). Тому необхідно забезпечити інформаційно-консультативне сприяння експортерам з метою збору, аналізу та поширення інформації про умови реалізації товарів за кордоном (характер попиту, фірмова структура ринку, система екологічних вимог, стандарти, санітарно-ветеринарні вимоги). Необхідно стимулювати розвиток моніторингу, маркетингового консалтингу, надавати допомогу в забезпеченні контролю якості товарів, призначених для конкретних ринків збуту. Не менш важливо сприяти поширенню інформації про вітчизняний експортний потенціал: товари, ціни, фірми, науково-технічні можливості, які можуть бути задіяні для виробництва продукції на експорт.

  • Сприяння залученню цивілізованих довгострокових інвесторів.Для цього необхідно створити в Україні респектабельну юрисдикцію і розвивати широку мережу двосторонніх економічних угод, що дозволить сформувати імідж країни з привабливою податковою базою. Сьогодні ж Україна має надскладну систему оподаткування, місцеві групи впливу (бізнес, регіони) вилучають ресурси з бюджету через лобіювання численних податкових пільг, а компанії виводять прибутки в офшори. Важливим аспектом є заміна ПДВ податком з продажів (що дозволить ліквідувати більшість корупційних схем), а також введення податку на виведений капітал.

  • Фізичної культури і спорту необхідно підвищення соціального статусу.  Україні необхідно почати розвивати спорт для всіх, а не спорт високих досягнень. Прийняти до реалізації в країні програму, пріоритетами якої будуть: розвиток масового спорту, створення оздоровчої інфраструктури на основі приватно-державного партнерства; законодавча підтримка розвитку муніципальних спортивних організацій (команд, секцій, клубів); істотне зниження або повне звільнення спортивних організацій і установ від плати за користування земельними ділянками, зниження ставки за оренду приміщень; відродження державної підтримки спортивних змагань і чемпіонатів місцевого та національного рівнів серед спортсменів-любителів.

  • Ухвалення законодавчої бази, яка забезпечить цивілізований поводження з землями сільськогосподарського призначення:необхідно надати аграріям довгострокові кредити з більш низькими ставками. Сьогодні можливості сільськогосподарського експорту використовуються лише в малому ступені - як через бар'єрів і квот на вивезення товарів, так і через низький рівень продуктивності праці, застаріле обладнання, недостатньої кваліфікації співробітників маркетингових і управлінських служб агропромислового комплексу. Тому держава повинна розвивати обробні виробництва в сільгоспгалузі.

  • Залучення молоді в суспільно-політичне життя.Надання молоді можливостей Партії для активної участі в політичному і громадському житті країни, створення нових соціальних ліфтів і суспільних механізмів для розвитку потенціалу української молоді. Це стратегічне завдання Партії, від вирішення якої залежать і її власні перспективи - оскільки Партія вважає молодь фундаментом як свого політичного успіху, так і поступального розвитку України.

  • Створення узгодженої, продуманої і ефективної системи освіти.Економіка сьогодні - це економіка «інтелектуального капіталу», «інтелектуальної власності». В Україні зберігається висока ймовірність виникнення «кадрового голоду» в ключових сферах економіки, спостерігаються мляві тенденції зі створення і впровадження інноваційних розробок. Соціальне замовлення для української освіти зараз не поставлене, немає чіткого розуміння того, скільки фахівців і в якій області знадобиться завтра. Очевидно, що в новій системі освіти головною зацікавленістю для замовника стане підприємницька спільнота, у якої є чітке розуміння власних планів і потреб. Цільова орієнтація системи освіти на актуальні запити ринку праці істотно вплине і на розвиток економіки, і на зниження рівня безробіття. Очевидно і те, що без реальної конкуренції на ринку освітніх послуг, без поступального розвитку приватних шкіл і вузів марно чекати реального результату від системи освіти. Найбільш важливими напрямками практичної діяльності в цій сфері ми вважаємо всіляку підтримку приватної освітньої діяльності, створення умов для формування реального ринку освітніх послуг і зростання ролі місцевих громад та громадських організацій у сфері освіти. Для студентів, які мають науковий і трудовий потенціал, ми вважаємо за потрібне і можливим створення якісно нової системи фінансування і державної підтримки. В рамках цієї системи буде передбачено створення системи державних кредитів для здобуття вищої освіти, які будуть виділені не навчальному закладу, а на умовний рахунок абітурієнта, який таким чином отримує можливість вибирати, де саме йому вчитися, а не веде перегони за бюджетними місцями.

  • Сфера житлово-комунального господарства та інфраструктури повинна бути реформована. Вона повинна являти собою конкурентний ринок з високим рівнем громадського контролю (допуск і повноваження), привабливий для інвестицій приватного капіталу і, як результат, - розробників, виробників обладнання, керуючих компаній, що буде стимулювати формування вітчизняного кластера інновацій і технологій в області комунального господарства .

  • Створення продуманих механізмів перекладу фундаментальних наукових знань в інноваційні технологічні розробки. Існуючий підхід держави до фундаментальної науки прирікає Україну на системно збільшується відставання від країн, що розвиваються і передових держав. Свідченням такого процесу є деградація вищої школи, слабкий захист інтелектуальної власності, підпорядкованість академічної науки. У сучасному світі держава, що бореться за гідні умови життя для своїх громадян, має розвиватися інтенсивно, а інтенсивний шлях розвитку пов'язаний з впровадженням інновацій.

  • Зміна пріоритетів соціальної системи якісно позначиться на розвитку підприємництва в Україні. В першу чергу, мова йде про державну підтримку українських громадян, які виявляють ініціативу і активно намагаються вирішувати проблеми самостійно. Ми маємо намір переглянути чинне законодавство, щоб створити умови, при яких соціальні виплати отримували лише ті, хто дійсно не в змозі мати власних доходів по ряду причин. У цьому ключі необхідно розробити чіткі критерії, швидкі механізми встановлення такого соціального статусу, створення єдиного державного електронного реєстру і механізмів допомоги, які будуть найбільш дієвими і ефективними. По суті, ми говоримо про формування в суспільстві підприємницької свідомості - усвідомлення національної гідності, українських підприємницьких традицій, впевненості у власних силах. Партія має намір і далі представляти інтереси саме цих соціальних груп, так як це - найбільш суспільно активна, економічно незалежна категорія людей, яка має практичний організаторський досвід, та прораховують свої кроки і відповідають за їх наслідки. Це люди, які домагаються благополуччя в першу чергу своєю працею, волею і енергією, відчувають відповідальність за збереження, зміцнення стабільності та злагоди в суспільстві розглядають своє майбутнє, долю своїх дітей в рамках майбутнього своєї країни, є опорою в процесі формування громадянського суспільства, носієм і реалізатором реформаторських ідей.

  • Гендерна рівність - це умова для досягнення процвітання та сталого розвитку. Забезпечення рівності чоловіків і жінок та розширення прав і можливостей жінок - одна з восьми цілей розвитку тисячоліття, проголошених Організацією Об'єднаних Націй. Ми вважаємо, що Україна не забезпечує в достатній мірі свої зобов'язання щодо виконання Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. На нашу думку, потрібно забезпечити: право жінок на охорону праці, захист їх життя і здоров'я з урахуванням материнської функції; надання передбачених чинним законодавством соціальних гарантій для працюючих жінок, незалежно від форми власності підприємств, установ, організацій, в тому числі, при їх ліквідації або реорганізації; реальні механізми та умови для забезпечення участі жінок з необхідним професійним рівнем в діяльності державних органів і формуванні, реалізації державної політики на всіх рівнях; організації перепідготовки та підвищення кваліфікації жінок, які мають перерви в роботі у зв'язку з народженням дітей та доглядом за ними; поетапну ліквідацію традиційного відставання рівня оплати праці в бюджетних галузях; організацію і розвиток соціальних послуг, що дозволяють матерям поєднувати виконання батьківських обов'язків з трудовою і громадською діяльністю.